Игровые шаблоны DLE
Самая быстрая Диета

Щоденник тернопільського пілігрима: "Коли з очей Пресвятої Богородиці потекли сльози..."

on .

Завершилася Всеукраїнська проща  до святинь Угорщини, Італії, Франції, Чехії, Польщі , присвячена ювілейному року Божого Милосердя. 

 

Майже чотири десятки паломників з Києва, Львова,Івано-Франківська, Закарпаття, Тернопільщини  впродовж десяти днів  молилися в місцях світового паломництва. 

Особливий шарм у цих мандрівок. Адже це не туристична подорож із оглядом визначних місць , фешенебельними готелями і фішкою "все включено".  Це подорож святими місцями, з якими пов’язане земне життя Господа Ісуса Христа, Його Матері Пресвятої Богородиці, апостолів, святих Церкви, місцями, прославленими подвижницьким життям монахів і монахинь, місцями, де зберігаються і являють Божу силу чудотворні ікони та інші християнські реліквії. Це  один із способів Боговшанування. А ще - це нелегкі  нічні переїзди, у більшості випадків маршрут пролягав  через маловідвідувані або, навпаки, занадто переповнені туристами релігійні центри, це- щоденні  молитви не тільки в церквах чи соборах, а навіть при  дорозі, в автобусі. Багато з наших прочан мали  молитовники, Святе Письмо, вервиці, щоб доторкнутися ними до реліквій чи чудотворних ікон. 

  • "Накидку-престол можна покласти на камінь і відслужити службу, - наголошував  капелан Львівської обласної клінічної лікарні "Медичний університет" отець Володимир Кориновський, який здійснював молитовний супровід прощі. - Головне для "пілігримів" - збагатити власний духовний світ, вклонитися святим, прикластися до їхніх  мощей , довести прихильність вірі, доторкнутися до великих святинь планети і виконати почесну місію, що накладається на кожного віруючого божественними постулатами. Нас супроводжували молитви за подорожуючих, за родини, сім`ї, в потребі...Та найбільше ми  молилися за Україну, за перемогу, за мир і за здоров`я тих, хто оберігає Східні кордони".

Розпочався наш паломницький тур з Марії Повч - одного  із найвідоміших паломницьких центрів Західної Європи.  Це  невелике містечко на території нинішньої Угорщини.  Тут, у греко-католицькому василіянському монастирі св. Михаїла, зберігається чудотворна ікона Матері Божої Повчанської, що її греко-католики Закарпаття вважають покровителькою свого краю. 

Історія образу сягає ХVІІ ст., коли селянин Лаврентій Гурт придбав і подарував його церкві в с. Повч. 4 листопада 1696 року, під час богослужіння з очей Пресвятої Богородиці потекли сльози. Чудо сльозіння тривало з невеличкими перервами понад місяць. Свідками цього явища, а також численних зцілень стали сотні людей. Спеціальна церковна комісія підтвердила чудо плачу, і образ проголосили чудотворним. До церкви, де зберігалася ікона, відразу потягнулися паломники, слава про неї рознеслася на ціле Закарпаття.

Недалеко Марія Повч стояло цісарське австрійське військо, під командуванням графа Корбеллі. Коли вістка про плач ікони дійшла до нього, та ще й із тим поясненням, що беручи до уваги великий холод, де в церкві вино і вода замерзали під час Служби Божої, а сльози все проливалися,  граф  зі своїм генеральним штабом і численними старшинами та військом прибули до села Марія Повч, щоб наочно переконатися. Ця ікона була в іконостасі. Граф Корбеллі, наказав зняти цю ікону і докладно оглянув її з усіх боків, чи нема тут якогось підступу, а потім про це диво  написав до Відня, до австрійського цісаря Леопольда І, який, на прохання своєї дружини Елеонори, звелів  перевезти чудотворну ікону Божої Матері з Марія Повч до Відня, а копію цієї ікони залишити в Марія Повч.

Прославлену ікону перевезли до Відня, столиці тодішньої Австро-Угорської імперії, і виставили її для вшанування в кафедральному соборі Австрії – церкві св. Стефана , де вона перебуває до сьогодні. У с. Повч залишили нововиготовлену копію образу. Ікона ж обрала для себе не столицю, а невеличке село. За якийсь час копія ікони  вкрилася слізьми. У 1715 році церковна комісія проголосила її чудотворною.  Дерев’яна церква, де перебувала ікона, не могла вмістити великої кількості паломників, яких щороку ставало все більше. Тому 1731 р. єпископ Мукачівський Геннадій Бізанцій заклав камінь під новий храм. Фундатором Повчанської церкви й монастиря став тодішній губернатор  граф Франциск Каролі на знак вдячності Богові за порятунок його життя під час битви з турками під Білгородом. Як власник Повчі, він назвав ціле містечко на честь Пресвятої Богородиці – Марія Повч. У 1848 році Папа Римський Пій ХІІ надав церкві в Маріяповчі статус базиліки. В Україні такий статус має лише Львівський кафедральний собор св. Юра. Повчанська Богородиця плакала  чотири рази в різні роки, востаннє - 1917-ого. У світі не існує жодної ікони, яка б являла чудо сльозіння так багато разів. Мати Божа вислуховувала молитви своїх почитателів і сповняла їхні просьби. Багато срібних та золотих дарунків вдячності прикрашають стіни церкви як доказ, що Вона помагала  калікам і виліковувала від різних хвороб. З недавнього часу церкву стали прикрашати мармуровими табличками, де вписані імена осіб і рід хвороби, з якої, в чудесний спосіб, вилікувала Божа Мати.

Образ унікальний також і через свої іконографічні риси. У ньому поєдналися елементи східної й західної іконографії та неповторне, по-дитячому зворушливе виконання народного майстра. Ікона належить до східного типу "Одигітрія", однак із західної традиції привнесені такі її елементи, як квіточка в руках у Ісуса та хрестик на його шиї. У радянські часи Маріяповчанський монастир розділив долю багатьох українських святинь: обитель було перетворено на психіатричну лікарню. Однак у 2001 році приміщення повернули Церкві, розбудували й прикрасили. Тут багато троянд, клумб із квітами, які доглядають угорські  василіани. Поряд із кам’яною церквою збудували також дерев’яну каплицю на згадку про ту церковцю, в якій вперше заплакала чудотворна ікона. На стінах монастиря  та в музеї, створеному при ньому, зберігаються милиці, що їх у церкві залишали зцілені паломники, а також золоті й срібні дарунки вдячності , принесені  Пресвятій Богородиці за Її опіку і допомогу. У дерев`яній церкві отець Володимир відправив службу. Прочани співали разом з ним:

"О, Маріє, Мати Божа Пречиста! Проси за нас свого Сина Ісуса!

Світла зірнице: небесная Царице,Свята, Пречиста, Діво Маріє..."   

Така славна, така помічна в усіх наших потребах чудотворна ікона в Марія Повч. Ми просили  Божу Матір про заступництво, охорону і провід в нашому житті.  І щиро вірили, що Божа Мати, дивлячись через свою ікону в Марія Повч, благословлятиме нас здалека, берегтиме нас і нашу Україну  під своїм покровом, як своїх дітей. Попереду нас чекав нічний переїзд до Італії.

Людмила Островська.

Далі буде...

 

Comments  

 
#1 Екатерина 2016-08-12 22:33
Будем просить БОГОРОДИЦУ за Украину и наших защитников. Чтобы закончилась война и наступил мир в нашей стране.
 

Додати коментар

Новые игры Alawar.