Игровые шаблоны DLE
Самая быстрая Диета

Відома тернопільська журналістка побувала там, де стежать за лавинами та вітром (фото)

on .

Радісно, легко і весело ми попрощалися з Говерлою і пішли Чорногірським масивом на вершину Брескул.  Це найближча  сусідка найвищої вершини країни. Вона розташована між Говерлою та Пожижевською.

Вершина гори куполоподібна, ніби  спухла . У кількох місцях схили порізані  канавками, як пояснили провідники, це залишки давнього зледеніння. Але  є і свіжі рани ерозії, порозмивані водами. Назва гори, можливо, пов'язана з її формою та походить від гуцульського  слова, яке означає спухлий, набряклий. На її схилах знаходиться одноіменне озеро. На вершині - тріангулятор- фіксатор висоти. Завдання туристів зазнимкувати підкорення вершини. І йдемо на Пожижевську, швидко, бо сонце сіло за горою, майже миттєво настає ніч.

Найвища метеостанція України 

Висота Пожижевської гори 1822 метри. Рельєф і рослинність вершини — типові для гір Чорногори. Західні схили Пожижевської спадають крутими скелястими урвищами. От цими урвищами нам і довелося спускатися вниз, це ще добре, що ми траверсували вершину, бо долати таку крутизну в сіру пору  неймовірно складно. Полонинну високогірну  частину ми спустилися легко, навіть біля малинників зупинялися поласувати ароматними ягодами, а потім почався  ялівцевий гай вперемішку з низькорослою сосною. Здавалося безкінечний заросляк, який хоч і допомагав стримувати падіння в яружки з кам'яними осипами, але шкодив тим, що робив невидимими, власне, ті вирви. Але ми молодці, ми все це витримали і дуже втішилися, коли побачили місце нашої ночівлі і світло у вікнах, що  дає місцевий генератор. Це і була завершальна мета нашої подорожі першого дня. 

Тут на висоті 1450 метрів розташована сніголавинна станція "Пожижевська". В Україні є 186 метеорологічних станцій, які реєструють погоду по всій території держави. А ця особлива-найвисокогірніша сніголавинна. Влітку до станції можна доїхати машиною від турбази. 

На станції - свіжозроблений ремонт, вставлені метелопластикові вікна. Тут є, зокрема, декілька житлових кімнат, де сплять та зберігають консервацію, душові та кухня. Готують їжу на газі, а замість холодильника – погріб. На метеостанції є також дрова, вугілля та овочі, які завозять машиною влітку. Тут же стоїть єдине джерело електрики – дизель-генератор. Його вистачає для роботи комп'ютерів та на кілька  годин світла ввечері. Нам вистачило до півночі, поки пані Ореста  приготувала смачнючий борщ і банош, який ми від утоми  не те, що готувати не хотіли, а навіть готовий їсти відмовлялися. Але   ви не знаєте нашу Оресточку, вона мертвого підніме, і як результат - праця колеги була гідно оцінена миттєво спустошеними мисками. 

Найголовніше нас чекало вранці. Це ми, люблячи себе, відклали похід на метеомайданчик. Бо що Божі три години чергові метеостанції ідуть знімати показники і вісім разів на добу передають інформацію в Київ, Івано-Франківськ, буває  запросить інформацію і Львів, Чернівці, Ужгород. Подвигу вночі ми не зробили, а вранці, особисто для себе, я відкрила багато нового. На кількох  метеомайданчиках я за своєї журналістської практики була. А тут зв'язано з лавинами,тут прогнозують їх сходження. Від даних цієї метеостанції  залежить чи оголосять в Україні шторм, стихійне географічне явище чи й небезпечне географічне явище, пов'язане із швидкістю вітру, чи попередять відчайдух-туристів, щоб не йшли в гори, а водіїв, щоб не сідали за кермо в негоду.

Черговий Володимир Тарасюк із напарником Олегом Кочержуком  розказали, як визначають небезпеку сходження лавин в Карпатах. Так, спочатку треба подивитися на гори, щоб з'ясувати рівень видимості. На вершинах стоять три снігоміри, ми їх бачили, а в бінокль на них видно позначки для визначення глибини снігу. Всього ж метеорологи пильнують п'ятдесят  снігомірів. Дістатися до них - екстремальна подорож. Про сходження лавин повідомляє і структура снігу, замір висоти покриву і ще є обов'язковий – лавинний дозор. Спеціалісти ходять по хребту гори і спостерігають за сніговими карнизами. Далі починається робота в кабінеті. Усі дані опрацьовують та відправляють інтернет зв'язком або станційним до Гідрометцентру. Там на основі цих даних складають карту прогнозів. Взимку, яка тут триває п'ять місяців, розраховують прогноз лавин.

При 100 мм опадах та 30 см снігу тут  відкривають лавинний сезон. Лавини бувають при накопиченні великого снігу. Власне, гліціологи й визначають температуру снігу, його структуру (чи це сніг хуртовинний чи сніжниця). Найбільше сходження лавин очікується в кінці лютого на початку березня. Пан Володимир працює на станції понад двадцять років. На запитання , як змінилася за цей час погода в Карпатах,  відповів, що дуже суттєво. Колись штормові попередження було звичне явище, роза  вітрів на спостережному майданчику зривала голову і флюгер крутився з шаленою швидкістю. Тепер стало спокійніше, тепліше. Зима була теплою в Карпатах, як і в усій Західній Україні.

- Кажуть, що гори притягують дощі? Україна цьогоріч потерпає від спеки...

- У нас також негусто було опадів. Гори не притягують, просто , коли з Балканів ідуть циклони, то вони, перемахнувши через перевал, зависають. Вітру немає, конденсатом і випадають опади. Одна смерека може утримати п'ять тонн води, а коли дерев немає, то буває стихійне лихо - деревопади, селеві потоки. 

Є тут цікавий прилад - геліометр. Вимірює він кількість сонячних годин на добу. Паперова стрічка під прицілом  безконечної лупи, що випалює слід, на якому є позначки годин, положення змінюється кілька разів на день. 

-А чи змінилася кількість сонячних днів у році за час спостереження?- запитую у синоптика.

- Ми цього не визначаємо. Знаю лишень, що колись фігурувала цифра - 260 днів у році похмурих і з опадами. Тепер їх стало значно менше.


Про це ми розмовляємо на майданчику, де працює спеціаліст, ретельно записуючи показники. А писати є що. Рівень радіації вимірюється  з п'яти замірів з визначенням середнього. На обробленій ділянці землі вимірюють чотирма термометрами температуру поверхні грунту - мінімальну, максимальну, строкову - 2 см. над поверхнею і 10 см. у грунті. Плювіограф самописний прилад для постійної реєстрації рідких атмосферних опадів, їхньої інтенсивності та проміжку часу випадіння. Є самописець для вимірювання температури повітря, вологості. 

З історії метеорологічних досліджень

Колись метеостанція була розміщена у будинку поруч, де Біологічний стаціонар Інституту біології Карпат НАН України(раніше — Львівського відділення інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного). Дослідження почалися тут у 1899 році, будівля була закладена в 1901  році як дослідницьке господарство Крайової станції ботанічно-рільнічої у Львові. Ініціатором будівництва та його реалізатором був доктор Ігнацій Шишилович, ботанік-агроном. У роки Першої світової війни будівля та дослідні ділянки були знищені, але відновлені 1921 року. Наявні тепер два  будинки  побудовали  в 70-х і 80-х роках XX століття. На початку функціонування станції проводилися дослідження на предмет адаптації альпійських рослин в комерційних цілях, вдосконалення методів випасу овець і експериментів з використання штучних добрив. У 70—80-их роках проводилися дослідження біологічної продуктивності гірських екосистем, їхньої структури і динаміки, в тому числі в рамках міжнародної програми"Людина і біосфера".

Людмила Островська.

Далі буде...

Читайте також: "  Як відома тернополянка в Карпатах ведмедя зустріла і що з того вийшло "

 

 

 

 

 

Додати коментар

Новые игры Alawar.